Експерти з робочої групи дійшли згоди у вирішенні питання щодо реформування середньої освіти в Україні. Відповідно до рамкового Закону про освіту, учні у середній школі будуть навчатися протягом 12-років.

Щоб освіта України мала визнання і у країнах Європи необхідно впровадити зміни у процесі навчання, зазначені вище. Але це не єдина причина, чому це необхідно зробити.

Структура навчання у провідних країнах Європи має три складові, а саме: початкова освіта – від 4 до 7 років; базова освіта – від 3 до 6 років; старша школа – від 2 до 5 років.

Розробляючи проект Закону про освіту, експерти обирали поміж двох варіантів з структурою початкова, середня і старша школа, а саме: 5 + 4 + 3 або 6 + 3 + 3. Після тривалих дискусій врешті був обраний перший варіант 5 + 4 + 3, адже він найбільше відповідає теперішній системі освіти України, що у свою чергу робить перехід менш травматичним.

Для чого все ж таки змінювати термін навчання та створювати розподіл у структурі? Головною метою цього є визначення здібностей дитини, адже протягом навчання по старій системі цього неможливо було зробити, тому діти отримували ті спеціальності, які у більшій мірі були привабливими для їх батьків.

Отже, після закінчення 9 класів випускники складатимуть ЗНО та профорієнтаційні тести, на підставі яких і будуть визначатися з тим, де вчитися далі.

Склавши ЗНО учням будуть рекомендовані навчальні заклади згідно отриманих ними результатів, це і буде так звана старша школа. Це будуть навчальні установи трьох типів: професійні ліцеї (одночасно з загальною середньою освітою учні отримують тут кваліфікацію «кваліфікований працівник»), академічні ліцеї (профільна старша школа, яка готує учнів до подальшого навчання у вузі) та коледжі (навчання буде тривати 4 роки, а по закінченню випускники отримають ступінь молодшого спеціаліста).

Впровадження додатково року навчання допоможе учням більш якісно підготуватися до всіх етапів освітнього процесу та зробить програму навчання більш гнучкою.

Не зважаючи на всі переваги від інтеграції 12-річної системи, недоліки все ж таки в ній є, і вони досить суттєві. Наприклад, досить вагомою проблемою може стати формальний підхід до впровадження 12-річної школи, при якому відбудуться тільки зовнішні зміни.

«Я не бачу предмету дискусій – скільки років вчитися. Важливіше – в якій формі це робити і з яким змістом. Ми бачимо тільки одну форму отримання освіти – шкільну. І одну сформовану форму організації навчального процесу – класно-урочну систему. Вона не мінялася сотні років. Ми міняли тільки методи навчання (і то в багатьох школах вони незмінні з часів Ушинського). Для мене важливіше те, що саме за цей час зміниться», – зазначив Ігор Лікарчук.

Організація навчання в профільній старшій школі – ось що найголовніше у реформуванні освіти. «Знаєте, що може бути найгіршим? Ви додасте один рік в старшій школі, а потім стягне туди матеріал за І курс університету. Давайте вчити мислити», – додав Альгірдас Забуліоніс.

Треба переходити від теорії до практики, дізнаватися цікаві та пізнавальні факти, тому класно-урочна система має бути змінена. Віктор Громовий вважає, що у школах можуть бути проекти, університетські форми роботи з лекціями, семінарами, зануренням в ту чи іншу тему. Наприклад, тиждень історії, що проходить в музеях.

Отже, законопроект має бути внесений до Верховної Ради вже на початку літа.