АСУ «ВНЗ»

Автоматизована система керування ВНЗ всіх рівнів акредитації

Нова модель фінансування вищої освіти

finansirovanie_vnz14 березня 2016 року в Київській школі економіки відбулося обговорення реформування системи фінансування вищої освіти в Україні, на якому перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун презентувала проект нового механізму фінансування вищої освіти.

Інна Совсун зазначила, що сьогодні питання фінансування вищої освіти потребує кардинальних змін. Система державного замовлення є застарілою та не спирається на об’єктивні дані та наукові методики, а також дає привід звинувачувати державних замовників у «ручному розподілі». В умовах ринкової економіки, коли приватні компанії становлять більшість на ринку праці, державне замовлення не відповідає запитам суспільства і потребам ринку праці.

Окрім того, державне замовлення не може бути інструментом стимулювання розвитку університетів, адже воно прив’язане до кількості студентів, а отже до кількості ставок викладачів. Останні 25 років усупереч демографічним тенденціям, коли кількість випускників зменшується, в країні спостерігається зростання кількості ВНЗ і студентів. Сьогодні до 80 % випускників потрапляють до університетів. З одного боку, такий стан речей сприяє підвищенню рівня охоплення вищою освітою, з іншого – знижує її якість.

«Треба відмовитися від терміну «державне замовлення» та говорити про фінансування вищих навчальних закладів. Йдеться не про припинення державного фінансування, а про створення нової зрозумілої моделі», – наголосила перший заступник міністра.file_1

Як повідомила перший заступник міністра, запропонована МОН модель фінансування вищої освіти складається з чотирьох елементів. Перший ключовий елемент – це базове (блочне) фінансування ВНЗ. Другий – соціальний фонд. Третій – фонд розвитку (фонд капітальних видатків). Четвертий – фонд державної цільової підтримки, де будуть закладені гроші на підтримку тих категорій населення, яким держава надає додаткову підтримку на здобуття вищої освіти.

Відповідно до базового, або блочного фінансування вищий навчальний заклад отримуватиме 80 % гарантованого фінансування від минулорічних коштів. Це надасть можливість університету планувати свою роботу на наступний рік. Решта 20 % фінансування будуть розподілені за показниками результативності роботи ВНЗ. Сьогодні за цими показниками пропонується враховувати кількість студентів, які обрали той чи інший університет. При цьому важливо звернути увагу на фінансування студента залежно від обраної ним спеціальності. Інженерні спеціальності повинні отримувати більше фінансування, адже потребують використання лабораторій і додаткового обладнання. Серед інших показників результативності роботи університету перший заступник міністра назвала наукові публікації, науково-дослідну діяльність закладу, рівень інтернаціоналізації, показники працевлаштування випускників, залучення інших джерел фінансування для наукових досліджень.

file_2Як пояснила Інна Совсун, соціальний фонд дасть можливість відокремити фінансування роботи. Також треба розділити академічні стипендії – за результатами навчання студентів – від соціальних. «Державою на стипендії в різні роки виділялося 30-40 % від загальних видатків на вищу освіту. Сьогодні ці видатки становлять майже 6 млрд гривень. Звісно, що 60 % студентів не можуть мати найкращі показники успішності», – зауважила перший заступник міністра.

Завдання четвертого елементу нової моделі фінансування – фонду розвитку (капітальних видатків) – полягає у спрямуванні коштів на проекти розвитку університету або на його капітальні інвестиції. Приватні вищі навчальні заклади теж можуть отримувати державне фінансування на студентів із числа найкращих абітурієнтів, якщо вони виявили бажання навчатися в приватному закладі.

Вам також має сподобатись...