В українській системі середньої освіти, окрім випускних іспитів у формі ЗНО, немає єдиного інструменту підсумкового оцінювання із адекватними процедурами, тому відміна проведення тестування призведе до того, що до вишів вступлять зовсім не ті, хто дійсно краще підготовлений. Про це сказала заступниця директора Українського центра оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

Вона зазначила, що в українських школах оцінювання доволі суб’єктивне, оскільки вчитель спілкується тільки зі своїми учнями і часто не бачить учнів інших шкіл.

«Учителі гімназій і ліцеїв мають дуже високі вимоги, водночас сільські вчителі, на жаль, часто мало вимагають від свої учнів. Тому оцінювання, яке пропонувалося вчителями упродовж навчання не може бути критерієм вступу, воно поставить випускників у нерівні умови, а заручниками цієї ситуації стануть учні з найкращих шкіл», – зазначила Вакуленко.

За її словами, єдиним інструментом підсумкового оцінювання є завдання, які розробляються централізовано, а не самою школою.

«Тому середній бал шкільного атестата не завжди відображає реальний рівень випускника школи на фоні всієї країни. У будь-якому класі є ті, хто отримують високі оцінки, як і ті, хто отримує низькі оцінки, але чи відмінники всіх шкіл однаково добре знають математику, українську мову чи фізику? Не думаю. Отже, якщо запровадити вступ лише за атестатом, може статися так, що до вишів вступлять зовсім не ті, хто дійсно краще підготовлений», – додала заступниця директора УЦОЯО.

Вона повідомила, що Міністерство освіти і науки спільно з УЦОЯО працюють над адаптацією окремих складових процедури проведення ЗНО до непростої ситуації, що склалася.

«Одне ми можемо і маємо гарантувати – ЗНО-2020 відбудеться!», – заявила Тетяна Вакуленко.

Як відомо, у Міністерстві освіти і науки також наголошують на тому, що цього року тестування буде проведено. За словами заступника міністра освіти і науки Єгора Стадного, МОН та УЦОЯО відпрацьовують кілька сценаріїв проведення ЗНО за різних варіантів розгортання подій.