Безпека школярів – справа самих школярів та їхніх батьків. Питання «Хто відповідає за безпеку дітей, коли вони знаходяться в школі або біля неї?» щорічно піднімається після чергового резонансного випадку. У минулому році в Києві кілька дорослих на уроці фізкультури наполегливо запрошували двох дівчат сісти до них в машину, а побачивши вчителів поїхали. У батьків по всьому місту почалася паніка, вони пересилали один одному повідомлення з попередженнями. Тоді в поліції міста цей випадок підтвердили, а в Міносвіти закликали батьків зупинити паніку.
Про це пише прес-служба телеканалу Інтер.
Чиновники з Міносвіти визнали, що за безпеку дітей в школі повну відповідальність ніхто не несе, розповідає журналіст програми «Ранок з Інтером з 7.00 до 10.30» Ян Іванишин. «Держава сьогодні не фінансує таку окрему посаду, як охоронець, який безпосередньо стежив би за безпекою життя і здоров’я дітей.
Типові штатні нормативи закладів середньої освіти передбачають тільки посаду сторожа. І, якщо подивитися, що написано в інструкції, то сторож – це, фактично, людина, яка більше відповідає за охорону приміщень школи та обладнання», – розповів в інтерв’ю програмі «Ранок з Інтером з 7.00 до 10.30» Олександр Сич, керівник експертної групи директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти України.
За безпеку дітей більше відповідають вчителі. «Це більше компетенція директора школи, вчителів – за новим законом про освіту, саме на вчителів покладено обов’язок турбуватися про фізичному і моральному здоров’ї дітей в школі. Звичайно, вчителі так само можуть дивитися, хто заходить в школу – це знайомі дорослі чи ні», – пояснив Олександр Сич. Так може бути в теорії. Але на практиці вчитель фізично не може контролювати і навчальний процес, і дисципліну в класі, і позаурочне навантаження, і ще і за безпеку в школі під час перерв.
Перший варіант – збір коштів на охорону самими батьки. «Будь-яких законодавчих обмежень немає. Головне, щоб не було примусовості в цих питаннях. Батьки можуть вийти з ініціативою до директора школи і тоді можуть звертатися до професійних служб», – розповів Олександр Сич.
Другий варіант – звернутися до місцевої влади і вимагати, щоб депутати внесли питання безпеки шкіл в місцевий бюджет. Інформація передається в базу розшуку поліції і спецслужб з розпізнавання осіб і номерів машин. «Якщо на території школи з’являється людина, яка знаходиться в розшуку, інформація надходить в центр обробки даних, сінхронізується з базою даних правоохоронних органів.
У деяких школах Києва батьки оплатили установку турнікетів, а дітям видали картки ідентифікації. Дитина зайшла або вийшла – батьки отримали смс з повідомленням. Висновок один: як уберегти дітей від зовнішніх загроз – вибирати батькам, каже журналіст «Інтера» Ян Іванишин.
Опис такої системи безпеки для шкіл Ви можете переглянути за посиланням: bezpeka.osvita.net