За ВВП на душу населення (в паритеті купівельної спроможності,- ред) Україна посідає 61 місце в світі. При цьому за рейтингами спеціалізованих структур ООН Україна посідала в 2016 році 40 місце за науковим потенціалом, 41 -за потенціалом системи вищої освіти, 56 – за рівнем інновацій. Про це повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час виступу на Підсумковому засіданні ради проректорів з наукової роботи 22 грудня 2017 року.
«Існує загальний штамп, що ми маємо неймовірно занепалу науку, який, я переконана, ви чули від багатьох українських політиків. При цьому, якщо подивитися глобально на наведені дані, то ви побачите, що попри поширену думку про занепад української науки та вищої освіти, вони на кращих позиціях, ніж наша економіка. Тобто при всьому цьому бідному фінансуванні ми показуємо результат. Але це не означає, що ми цей потенціал не втратимо, якщо найближчим часом не наростимо фінансову підтримку науковців»,- зазначила Лілія Гриневич.
Вона також розповіла, що в світі саме університетська наука є найдинамічнішим сегментом наукового пошуку, бо тут до досліджень природним шляхом залучаються аспіранти й студенти. При цьому в Україні панує суттєва нерівність між фінансуванням науки в університетах, за яку відповідальне МОН, та фінансування Національної академії наук України.
Так, у 2017 році головними розпорядниками бюджетних коштів на науку за загальним фондом були: НАН України – 2млрд 719 млн. грн., які йдуть на потреби виключно НАН, та МОН України – 621,5 млн. грн.
Водночас з коштів, відведених на науку, за яку відповідальне МОН, крім підтримки фундаментальних і прикладних досліджень у вишах, закладено також близько 60 млн. грн. для Державного фонду фундаментальних досліджень, які використовуються також на підтримку учених НАН і галузевих академій. Крім того, МОН здійснює підтримку вчених НАН і галузевих академій за програмою міжнародного науково-технічного співробітництва.
«В результаті, частка підтримки суто університетської науки в загальному науковому бюджеті України складає лише близько 10%. Однак навіть при цьому, ми змогли продовжити роботу для підтримки науки. Організовано конкурс робіт молодих учених – понад 200 підтриманих проектів, відібраних самими молодими вченими, забезпечено доступ понад 100 вишів та наукових установ МОН до баз даних “Scopus”, “Web of Science,профінансовано понад 1300 фундаментальних і прикладних досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, помітна частина яких спрямована на зміцнення обороноздатності та безпеки країни»,- зауважила міністр.
Вона відзначила, що найкращі 240 з цих інноваційних розробок 40 університетів зібрано в окремому каталозі.
«Саме існування такого суттєвого доробку свідчить, що університетська наука – це не споживач грошей, а виробник результатів і технологій, які роблять Україну багатшою й потужнішою», – додала Лілія Гриневич.